Незважаючи на загальну доступність інформації про шкоду куріння, а також масову пропаганду здорового способу життя, рівень пристрасті до тютюну в європейських країнах не знижується. Курять підлітки, молодь і люди похилого віку, прекрасно усвідомлюють, якої шкоди здоров’ю завдає ця згубна звичка. Умовляти розлучитися з сигаретою людини, який не бажає прийняти таке рішення самостійно, безглуздо і марно — лікування нікотинової залежності буде ефективним тільки в тому випадку, якщо курець сам цього захоче. І в цей момент йому обов’язково потрібна допомога професіоналів.

Чому не виходить кинути курити самостійно?

Парадокс полягає в тому, що в тютюні не міститься речовин, що доставляють людям задоволення. Приємно випити келих хорошого вина або смачно поїсти, а от задоволення від вдихання сигаретного диму отримують деякі. Однак більшість курців вважає, що сигарета допомагає їм зосередитися, заспокоїтися, відволіктися від неприємних думок або навіть прийняти важливе рішення. Для людей зі слабкою формою залежності куріння є однією з форм релаксації — кожен день вони не курять, а от у дружній компанії, під час святкового застілля дозволяють собі таким чином «розслабитися». Іншим не вистачає пачки сигарет на день, і навіть вночі у багатьох залежних людей виникає потреба в перекурі. Чи стане ця звичка згубної, залежить від фізіологічної схильності і способу життя людини. У кожному разі, розумно буде триматися подалі від тютюнової продукції, щоб не доводилося потім вдаватися до лікування від куріння, попередньо витративши чималу частину сімейного бюджету на підрив здоров’я. При вольовому відмові від куріння у людини може з’явитися невмотивована дратівливість, втрата апетиту, безсоння та інші невропатичні реакції.

Лікування нікотинової залежності кодуванням

В офіційній медицині існує кілька способів лікування від тютюнопаління, і тільки фахівець може визначити, яка методика (або їх сукупність) буде найбільш результативною для конкретного хворого. Існує як фармакологічна, так і психологічна залежність від вдихання сигаретного диму, причому позбутися останньої набагато важче, ніж ліквідувати фізіологічні розлади.

Кодування — це, в найпростішому визначенні, вироблення мотивації на відмову від куріння. Найбільш поширеним і ефективним методом є гіпноз, але застосовувати його при лікуванні тютюнової залежності можуть тільки психотерапевти вищої категорії. При вираженому бажанні пацієнта відмовитися від шкідливої звички, сеанси гіпнозу дає хороші результати.

Чи ефективний метод Довженка?

Метод кодування по Довженко добре відомий в країнах СНД і широко застосовується в лікарській практиці.
Лікування нікотинової залежності складається з двох етапів: спочатку лікар створює у хворого настрій на позбавлення від залежності, а потім застосовує психологічний вплив, в результаті якого людина починає негативно ставитися до згубної звички. Мінусом цього методу є обмежений термін дії – проміжок часу відмови від куріння вибирає сам пацієнт. Як і при застосуванні інших способів лікування, система Довженка ефективна в тих випадках, коли хворий рішуче налаштований кинути палити.

Комплексний підхід

В останні роки при лікуванні залежності від куріння все частіше застосовують комплексний підхід, використовуючи фармакологічні засоби, спеціальні вправи, рефлексотерапію, психологічний вплив. У центрі «Дар» вироблені програми для пацієнтів з різним ступенем нікотинової залежності, а при виборі методик враховується також вік, стан здоров’я, психологічні та фізіологічні особливості людини, а також ступінь готовності позбутися залежності. У більшості випадків лікування проходить успішно — люди кидають курити, не відчуваючи надалі дискомфорту, викликаного тягою до сигарет. Куріння є не менш згубною пристрастю, ніж систематичне вживання алкоголю, але, оскільки палить людина зберігає соціальну активність і адекватність, то цю хворобу суспільство часто недооцінює. Важливо пам’ятати і про те, що курці завдають шкоди здоров’ю своєї сім’ї і оточуючим людям. Кинути палити ніколи не пізно, і для кожного пацієнта знайдуться оптимальні способи лікування. Головне, щоб допомога здійснювалася у лікувальних установах, де трудяться досвідчені кваліфіковані фахівці, а не сумнівні знахарі, які називають себе екстрасенсами.